Державна Фармакопея України Pdf
Державна фармакопея України (дфу) ДФУ – це правовий документ, що містить загальні вимоги до ліків, фармацевтичні статті (ФС), а також методики контролю якості (Закон України «Про лікарські засоби», ст. ДФУ має законодавчий характер. Її вимоги, що висуваються до ліків, є обов’язковими для всіх підприємств та установ України, які виготовляють, зберігають, контролюють і застосовують ЛП, незалежно від їх форми власності. ДФУ гармонізована з Європейською Фармакопеєю, що відповідає курсу України на інтеграцію до ЄС та її статусу спостерігача у Європейській Фармакопеї (з 1998 р.).
Дарственной фармакопеи Украины [1,2]. Державна Фармакопея України/ДП «Науково-експертний фар. Макопейний центр». Державна Фармакопея України. Название книги на русском языке: Государственная Фармакопея Украины. Год выпуска: 2001, 2004, 2008, 2009, 2011 г. Автор: Научно-экспертный фармакопейный центр / Науково-експертний фармакопейний центр. Жанр: Фармация. Специальность/раздел медицины: Фармакопея. Издательство: Харьков. Количество страниц: 527, 520, 617, 279, 540. Качество: Отсканированные страницы. Язык мед-книги: Украинский. Описание: Государственная Фармакопея Украины подготовлена Государственным предприятием 'Научно-экспертный фармакопейный центр'. Это первая фармакопея независимой Украины.
Тому загальні статті та монографії ДФУ складаються з двох взаємозалежних частин – європейської, ідентичної відповідній статті Європейської Фармакопеї, і національної, що враховує специфіку сучасного стану фармацевтичного виробництва України. Національна частина не суперечить європейській, а містить додаткові вимоги до ЛП, які не випускаються за умовами належної виробничої практики (GMP), встановленими у ЄС.
До національної частини включені також додаткові інформаційні матеріали та альтернативні методики. ДФУ містить такі розділи: «Загальні зауваження», «Методи аналізу», «Реактиви», «Загальні тексти», «Загальні статті на лікарські форми», «Загальні монографії», «Монографії», «Гомеопатичні лікарські засоби» тощо.
Для збереження гармонізації з Європейською Фармакопеєю, яка щорічно доповнюється, проводиться доповнення ДФУ. Доповнення 1 до ДФУ 1-го видання (ДФУ 1.1) введено в дію з 1 квітня 2004 р.; ДФУ 1.2 – з 1 лютого 2008 р.; ДФУ 1.3 – з 1 січня 2010 р. Робота над доповненнями до ДФУ триває. Якість лікарських препаратів перебуває в прямій залежності від якості вихідних сировинних матеріалів, способу й умов їх виготовлення. Тому, здійснюючи контроль за їх виробництвом, держава встановлює однакові вимоги і спеціальні норми якості до лікарських засобів, допоміжних речовин і матеріалів.
Таким чином, нормування якості лікарських засобів – це процес встановлення і застосування стандартів. Стандарт – це нормативний документ, розроблений і затверджений визнаним органом, у якому встановлені правила, вимоги, загальні характеристики, що стосуються різних видів діяльності чи їх результатів, для досягнення впорядкування у визначеній галузі. Стандарти ґрунтуються на узагальнених досягненнях науки, техніки, практичного досвіду та спрямовані на досягнення оптимальної користі для суспільства. Залежно від того, яка організація по стандартизації (міжнародна, регіональна чи національна) приймає стандарти, вони відповідно поділяються на міжнародні, регіональні та національні. За сферою дії стандарти поділяють на державні (ДСТ), галузеві (ОСТ), і стандарти підприємств (ТУ). Наприклад, стандарти, що поширюються на лікарські засоби, є галузевою нормативно-технічною документацією (НТД) і затверджуються Міністерством охорони здоров'я.
Прекратить все работы в здании (если это допустимо по технологическому процессу производства) кроме работ, связанных с мерами по ликвидации пожара. Образец инструкция по пожарной безопасности кафе.
Порядок їх розробки регламентується ОСТ 42У-1-92 «Порядок розробки, узгодження і затвердження нормативно-технічної документації на лікарські засоби і лікарську сировину». Стандарти періодично повинні переглядатися з урахуванням сучасних досягнень науки і техніки. НТД, що визначають вимоги до якості лікарських засобів, підрозділяються на наступні категорії: Державна фармакопея (ДФ), фармакопейна стаття (ФС), тимчасова фармакопейна стаття (ТФС). Фармакопейна стаття (ФС) – нормативно-технічний документ, який встановлює вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і терміну зберігання, методів контролю якості лікарського засобу. Спочатку на кожен новий лікарський засіб затверджується тимчасова фармакопейна стаття (ТФС) на певний термін (найчастіше на 3 роки). Якщо після закінчення цього терміну лікарський засіб, нормований даною ТФС, виправдав себе у медичній практиці і його виробництво стає стабільним, то на нього розробляється постійно діюча ФС.
При її підготовці до ТФС вносяться необхідні уточнення, виправлення та доповнення. При необхідності термін ТФС може бути подовжений. Діючі ФС періодично переглядаються. ТФС і ФС усіх категорій після їх затвердження реєструються з присвоєнням позначки, що складається з індексу 42У-, реєстраційного номера та року затвердження чи перегляду статті (останні дві цифри). 9-135; 3, c.
Державна Фармакопея України Скачать Pdf
3-79; 5, c. 8-26; 6, c.
Державна Фармакопея України Pdf
Контрольні запитання та завдання 1. Дайте визначення основних об’єктів фармацевтичної хімії. Лікарська речовина, лікарський засіб, фармацевтичний засіб, лікарська форма, лікарський препарат – визначити що між цими поняттями спільного та різного. Які вимоги висуваються до сучасних лікарських засобів? Назвіть стадії вивчення ЛЗ.
В чому полягає метод розрахункового скринінгу? Визначте основні принципи створення нових лікарських засобів. Як класифікують лікарські засоби за Машковським? Що таке система найменувань МНН?
Рабочая программа младшая группа 2017. Дайте визначення міжнародним вимогам стандартів якості. Яку структуру має Державна фармакопея України (ДФУ)?